Подорожувати Венецією завжди чудово. Насправді вибір маршруту – справа смаку, але я пропоную внести деяку частку романтики та почати наше знайомство із Венецією із головної міської артерії – Гранд-каналу. Прибувши на вокзал Санта-Лучія, ми займемо найвигідніші місця на поромі №1, який привезе нас на площу Сан-Марко, роблячи всі заплановані зупинки.
Місто неповторне та унікальне у всьому. Багато гостей дивуються, дізнавшись, що тут лежить заборона на використання наземного транспорту, навіть велосипедів. Переміщення відбувається виключно по воді, де курсує безліч альтернативних засобів пересування. Говорячи про Гранд-канал, зазначу, що його довжина становить близько 4 кілометрів і з висоти пташиного польоту він схожий на латинську «S».
Це центральна міська вулиця та єдиний канал, який ніби розтинає місто й протікає через 5 міських районів: Каннареджо, Дорсодуро, Сан-Марко, Кастелло та Сан-Поло. Звичайно, це не єдина міська артерія, є ще безліч водних вуличок, які венеціанці називають «ріо».
Гранд-канал вважається й вважався своєрідним головним проспектом, найпрестижнішим місцем, яке століттями служило центральною дорогою Венеції.
Наявність палаців, що виходять на цей водний проспект, підтверджувала престижність, вищий соціальний статус їхніх володарів. Зрозуміти, наскільки величні та красиві палаци, мовчазні свідки різноманітних подій, можна лише переміщаючись Гранд-каналом!
Уздовж каналу височить близько 180 чудових палаців, деякі із них мають гострокінцеві гульї, походження яких кожному належить дізнатися із моїх захоплюючих розповідей. Зараз більшість будівель переобладнана у 5-зіркові готелі, які постійно приймають гостей з усіх країн. Частина із них віддана під картинні галереї.
Любителям живопису варто заглянути до Ка д’Оро чи Палацу Гритті. Проте основна кількість вікових споруд до сьогодні є приватними володіннями заможних та іменитих людей. Історія одного із них, палацу Ка Даріо, розташованого поблизу перетину двох водних вулиць – Гранд-каналу та Джудека – вважається найзагадковішою.
Одні кажуть, що будинок проклятий, інші – має невдале розташування саме там, де перетинаються телуристичні хвилі землі, або словами шанувальників практики Фен-шуй – у хвості Дракона. З чим пов’язані трагічні події, що наздоганяли кожних власників цього замку, достеменно невідомо, але всі без винятку власники помирали або з ними траплялися нещасні випадки, що призвели до смерті. Будинок й зараз виставлено на продаж.
Наша екскурсія матиме зупинки, одна із них – міст Ріальто. Ця споруда XVI століття вважається символом міста, яка колись була єдиною, яка з’єднувала два береги Гранд-каналу. Сьогодні загальна кількість міських мостів 450 (будови XVII–XVIII століть), а центральний канал перетинають лише 4.
Неподалік Ріальто розташувався рибний ринок, куди ми й поїдемо. Венеція не рясніє місцями, де гостям пропонують якісну їжу, але на нас чекатиме приємний сюрприз – траменцино. Таку назву має свіжоприготовлений сандвіч по-венеційськи. Після нетривалої зупинки прогуляємося до Сан-Марко – головній міській площі, де наша захоплююча подорож буде завершена.